Село Космач, відоме майстрами гуцульської вишивки і писанкарства. Космацькі жовто - гарячі узори, знають в усій Україні і далеко за її межами. В храмовий празник, на Петра, та й у неділю, космацьку вишивку і святковий гуцульський стрій можна побачити у всій її розкоші, бо тут це носять. Космацька писанка найвищого рівня, дуже дрібно писана.
Космач – високогірне селище. Дороги, особливо навесні, тільки для джипів. Не зважаючи на це, його варто відвідати (до речі – автобуси і маршрутки ходять регулярно). Деякі садиби у селищі побудовані в горах на висоті до 1000 м. По своїй території селище може позмагатися з деякими районними центрами, адже воно найбільше в Україні. До селища належать більше 30 присілків (хутори від 3 до 10 садиб), тому його інколи порівнюють із „Сполученими Штатами”:).
У Космачі є місце, де стояла церква св. Параскеви, або „довбушівська церква”, початку ХVIII ст., спалена комуністами. За переказами, гроші на будівництво цієї православної церкви дав Олекса Довбуш, який і сам допомогав у роботі над її зведенням. Неподалік – пам’ятний знак на місці загибелі Олекси Довбуша. Відвідаємо музей Михайла Дідишина – ентузіаста всього , що пов’язане з іменем Довбуша, автора декількох поетичних книжок про славного ватажка та рідне село.
Природа тут чудова, особливо краєвиди. Переконаєтесь самі – г.Стеришора (1118м), г. Штав’єра (1122м), г. Ледескул (1334м), г. Лисина – Космацька (1465м), г. Пожеретул (1413м), г. Грегіт (1472м). Туристів тут не багато, а значить і грибочків на всіх вистачить. На Космацьких горбочках бере свій початок Пістинька (56км), притока знаменитого Прута. Повертаємося в Яблунів, дороги є дві, або через с.Шешори, або ж через с. Лючу.