Санаторії Моршину:
Про Моршин - хвороби стравоходу (рефлюкс-езофагит больовий, диспепсичний, дисфагічний та змішеної форми, легкої та середньої ступені важкості, поза фазою загострення); - рубцеве звуження стравоходу, кишок з порушенням прохідності, структура загальної жовчевої протоки та протоки жовчного міхура; Становленню та розвитку курорту Моршин сприяли його головні лікувальні фактори – джерела мінеральних вод (розсоли).
Моршин – це невелике впорядковане містечко на 6000 жителів з добре налагодженим автомобільним і залізничним сполученням, який знаходиться на трасі Львів–Івано-Франківськ на віддалі 85 км від Львова і 95 км від Івано-Франківська. Територія, де розміщуються санаторно-курортні і культурно-побутові заклади, відокремлена від житлової зони міста. Всі санаторії розміщені в лісопарковій зоні, тому на території завжди тихо, спокійно, а свіже повітря додає наснаги і відчуття бадьорості. Велика кількість кафе, ресторанів, літніх павільйонів дадуть змогу в колі друзів гарно провести вільний час і відпочити.
Клінічні спостереження з використанням сучасних методів діагностики показали, що на курорті Моршин з успіхом можливо лікувати:
- хвороби шлунку (хронічний гастрит із секреторною недостатністю, а також із збереженою та підвищеною секрецією, поза фазою загострення, гастродуоденіт з порушенням секреторної та моторної функції шлунку);
- функціональні розлади шлунку з порушенням секреції, рухової активності;
- виразку шлунку, дванадцятипалої кишки (в стадії ремісії, неповної ремісії або затухаючого загострення, без рухової недостатності шлунку, нахилу до кровотеч, пенетрації та підозри на можливість злоякісного переродження);
- хвороби оперованого шлунку (з приводу виразки шлунку та дванадцятипалої кишки) при наявності демпінг- та гіпоглікемічного синдрому легкої та середньої ступені, астенічного синдрому, панкреатиту, гепатиту, холецистіту, ентероколіту, коліту в ранні строки після операції, при зміцненому післяопераційному рубці та задовільному загальному стані);
- хвороби кишечника (хронічні коліти та ентероколіти різної етіології, легкої та середньої ступені, крім стенозуючих, туберкульозних, виразкових, бактеріальних та паразитарних форм, поза фазою загострення);
- фукціональні розлади шлунку (дискінезії кишечника з явищами кишечного стазу або діареєю поза фазою загострення);
- хвороби печінки (залишкові форми вірусного гепатиту після закінчення періоду жовтяниці, в неактивній фазі або у фазі затухання активності, хронічні гепатити різної етіології, залишкові форми після токсико-хімічних уражень печінки в неактивній фазі, при незначних відхиленнях функціональних проб печінки, при загальному задовільному стані);
- хвороби жовчних шляхів (холецистіт, холангіт різної етіології, без схильності до частих загострень, без жовтяниці та при нормальній ШОЕ);
- функціональні захворювання жовчних шляхів та жовчного міхура (дискінезії жовчних шляхів та жовчного міхура, спазм сфінктера Одді);
- жовчно-кам'яну хворобу (холецистіт калькульозний за винятком форм ускладнених інфекцією та частими загостреннями, а також після хірургічного втручання на жовчних шляхах в ранні строки після операції, при зміцненому післяопераційному рубці та задовільному загальному стані);
- панкреатит хронічний рецедивуючий (крім туберкульозного) без схильності до частих загострень (латентна форма), черевні спайки (спайки, які виникли після операції або запалення в черевній порожнині), а також спайкові тяжі по ходу кишечника, які не викликають часткової непрохідності;
- перігастрити, перідуоденіти, перігепатити, періхолецистіти, які розвинулись на грунті хронічних запалень нетуберкульозного походження, після операцій та травм черевної порожнини, крім форм, ускладнених гнійними процесами, та форм у фазі загострення запального характеру.
Протипоказання, які виключають направлення хворих із захворюваннями органів травлення на курорт Моршин є:
- виразка шлунку та дванадцятипалої кишки у фазі загострення, а також виразка ускладнена субкомпенсованим стенозом, повторними кровотечами, які мали місце за останні 8-10 місяців, пенетрацією виразки;
- гастрити регідні, антральні, а також поліпи шлунку, хвороба Менетріє (гіпертрофічний гастрит);
- ускладнення після операції на шлунку (наявність післяопераційного рубця, що не загоюється, нориці, синдром приводної петлі), демпінг - та гіпоглікемічний синдром у важкій ступені, атонія культі шлунку;
- енетероколіт з вираженим порушенням травлення, виснаження;
- хронічна дизентерія, неспецифічні виразкові коліти, хронічний коліт з численним виразковим або ерозійним процесами в прямій та сигмовидній кишці, виявленими при ректоскопії, а також кровоточивий геморой, поліпоз кишківника;
- часті та важкі приступи жовчно-кам'яної хвороби з проявами активної інфекції (підвищення температури, нейтрофільоз тощо);
- затяжна форма вірусного гепатиту в активній фазі;
- цирози печінки;
- усі форми жовтяниці.
Водолікування. Мінеральні джерела
Джерело №1 являє собою шахтний колодязь глибиною біля 50 м. Вода його високомінералізована (ропа, розсіл), що відрізняє її від багатьох лікувальних джерел нашої країни. Загальна мінералізація ропи з глибиною колодязя збільшується від 16г/л до 400г/л. По хімічному складу – хлоридно-сульфатна натрієво-магнієва. Викорис-товується для зовнішнього (ропа поверхневого шару колодязя) і внутрішнього (ропа придонного шару) застосування. Суттєво доповнюють терапевтичну цінність води мікроелементи – мідь, цинк, залізо, алюміній, стронцій, титан, кобальт. Особливо ефективна при захворюваннях гастритами з пониженою секреторною функцією, ентероколітами з підвищеною моторно-евакуаторною функцією.
Джерело №6 – в експлуатації з 1968 р., свердловина дуже багата та перспективна, дебіт 123,4 куб.м. на добу. По хімічному складу – сульфатно-хлоридна натрієво-магнієво-калієва вода (ропа) з загальною мінералізацією до 238 г/л, відрізняється високим вмістом сульфатів магнію і калію, які в основному і обумовлюють специфічну дію особливо в лікуванні хворих з патологією печінки, жовчовивідних шляхів, гастритах із збереженою і підвищеною секреторною функцією і ін.
Джерело № 4 розташоване в лісопарковій зоні. Мінералізація – 0,17 г/л. По хімічному складу – гідрокарбонатно-кальцієва, крім цього містить калій, натрій, магній, залізо, сульфати, але в невеликій кількості. В ній близько 38 од. Maxе радону, також підвищений вміст розчиненого кисню, реакція слабокисла. Враховуючи фізико-хімічні властивості, використовується як сечогінна при лікуванні сечокислих діатезів, сечокам’яної хвороби, хронічних пієлонефритів і ін.
Застосування. Мінеральні води джерел №№ 1,6,4 використовуються як для зовнішнього, так і внутрішнього застосування, а також для різних промивань та зрошень.
Для зовнішнього застосування в вигляді мінеральних ванн використовують, в основному, мінеральну воду джерела №1. Як показали дослідження, під впливом хлоридно-натрієвої води настають зміни в різних функціональних системах, нейрогуморальній регуляції та тканинному метаболізмі. Після прийому ванн на шкірі залишається соляний “плащ” і внаслідок подразнення поверхневих рецепторів відбуваються вищевказані фізіологічні зміни. Мінеральні (ропні) ванни з загальною мінералізацією 10-20 г/л призначаються через день, тривалістю 10-15 хв., t36-370С
Внутрішнє застосування – у вигляді промивань та зрошень. Особливо ефективне при захворюваннях кишечнику, сечостатевої системи у чоловіків, гінекологічних захворюваннях, а також при хронічних інфекційно-алергічних захворюваннях верхніх дихальних шляхів в вигляді інгаляцій.
На курорті широко використовують інші природні чинники: торф’яну грязь та озокерит.